Біологія 11 клас

 16 березня   Класна робота
Тема уроку: Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні.
1.Зростання населення Землі
2.Процеси урбанізації
3.Знищення лісів
4.Інтенсивне і нераціональне природокористування
5.Забруднення атмосфери, літосфери та гідросфери
6.Зниження біорізноманіття

18  березня    Класна робота
Тема уроку: Забруднення. Види забруднення. Поняття про якість довкілля

Забру́днення атмосферного пові́тря — один з основних типів антропогенного забруднення. Полягає у викиді в атмосферу хімічних речовин, твердих частинок і біологічних матеріалів, здатних викликати шкоду для людини та інших живих організмів. Часто ефект забруднювачів є непрямим та проявляється лише через тривалий час, наприклад, певні речовини здатні зменшувати товщину озонового шару, впливаючи таким чином на більшість земних екосистем.

Основними забруднюючими речовинами, які надходять в атмосферу при спалюванні палива, є тверді частинки (попіл, сажа), оксиди сірки (SO₂ і SO₃), оксиди азоту (NO і NO₂) При неповному згорянні палива в газоподібних викидах можуть накопичуватися оксиди вуглецю (СО), вуглеводні типу СН₄, С₂Н₄, поліциклічні ароматичні вуглеводні, бензапірен (С₂₀Н₁₂), а також п'ятиокис ванадію (V₂O₅). Останні дві сполуки відносяться до класу надзвичайно небезпечних. Діоксид (SO₂) і триоксид (SO₃) сірки є головними компонентами забруднення природного середовища при спалюванні палива.

Промисловий пил утворюється в результаті механічної обробки різних матеріалів (дроблення, розмелювання, підривання, заповнення, розрівнювання), теплових процесів (спалювання, прожарювання, сушка, плавлення), транспортування сипучих матеріалів (навантаження, просіювання, класифікація).

Рідкі забруднюючі речовини утворюються при конденсації пари, розпиленні і розливі рідин, в результаті (кольорова металургія, виробництво цементу). При спалюванні палива утворюється величезна кількість газоподібних сполук — оксиди сірки, азоту, вуглецю, важких і радіоактивних металів. Реакції відновлення також є джерелом газоподібних забруднюючих сполук, наприклад, виробництво коксу, соляної кислоти з хлору і водню, аміаку з атмосферного азоту.

Слід зазначити, що щоб зменшити викиди в атмосферу у розвинених країнах повсякчасно встановлюються системи контролю викидів продуктів згорання, не дивлячись на велику вартість таких систем. Посилюється контроль над вмістом вихлопних газів, за перевищення норм накладається штраф. Дає результати установка очисних споруд на електростанціях та інших промислових підприємствах. Введення технології десульфуризації димового газу на ТЕС, які працюють на вугіллі, дозволяють значно скоротити вміст двоокису сірки у димі. Комбіноване використання тепла та енергії на промислових підприємствах означає, що тепло, замість того, щоб «йти на вітер» і розсіюватися в атмосфері, буде обігрівати приміщення.

Потужним джерелом газоподібних сполук є хімічні реакції розкладання (виробництво фосфорних добрив), електрохімічні процеси (виробництво алюмінію), випарювання, дистиляція.

Питома вага різних галузей промисловості й транспорту в загальному обсязі забруднення атмосфери становить (у %): теплова енергетика — 25,7; чорна металургія — 23,4; нафтовидобувна і нафтохімічна — 13,7; транспорт — 11,6; кольорова металургія — 11,1; гірничодобувна — 7,1; підприємства будівельного комплексу — 3,4; машинобудування — 2,8; інші галузі — 1,2.

Джерела забруднення

• антропогенні (викликані людиною і його діяльністю);
• природні.

До природних джерел відносять:

• Виверження вулканів
• Виділення метану в процесі розкладання органічних останків
• Лісові і торф'яні пожежі, що виникли без участі людини
• Пилові і піщані бурі
• Природна радіація
• Поширення пилку рослин
• Процеси вивітрювання (вітрової ерозії ґрунту і гірських порід).

Набагато більше згубного впливу надають антропогенні джерела забруднення:

• Випробування ядерної зброї
• Переробка ядер
• Якість довкілля — це ступінь відповідності умов середовища мешкання (природних і штучних екосистем і тих, що зазнали антропогенного впливу) потребам людини та інших живих істот. Встановлення параметрів окремих компонентів навколишнього середовища, які визначають межі прийнятних і допустимих змін їхнього складу та властивостей, називають нормуванням якості навколишнього середовища.
• Нормативи якості довкілля. Залежно від природи антропогенного впливу встановлюють такі нормативи допустимого впливу на навколишнє середовище.
  Нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) та скидів (ГДС) забруднювачів відображають допустиму кількість викидів і скидів у розрахунку на одиницю продукції, що випускається. Ці розрахунки здійснюють, орієнтуючись на дотримання санітарно-гігієнічних нормативів якості довкілля.
  ного палива
• Викид отруйних газів з промислових підприємств
• Діяльність теплових електростанцій
• Розкладання відходів на звалищах
• Котельні (їхня діяльність)
• Відходи сільського господарства
• Пожежі, що виникли з вини людини
• Політ реактивних літаків у верхніх шарах атмосфери
• Викидні гази автотранспорту

23  березня  Класна робота
Тема уроку: Антропічний вплив на атмосферу

25 березня   Класна робота
Тема уроку: Антропічний вплив на гідросферу

Забруднення, що надходять у водне середовище, класифікують по-різному, у залежності від підходів, критеріїв і завдань. Так, звичайно виділяють механічне, хімічне, фізичне і біологічне забруднення.

Механічне забруднення - підвищення вмісту механічних домішок, властиве в основному поверхневим видам забруднень;

хімічне забруднення - наявність у воді органічних і неорганічних речовин токсичної і нетоксично!" дії;

бактеріальне і біологічне забруднення - наявність у воді різноманітних патогенних мікроорганізмів, грибів і дрібних водоростей;

радіоактивне забруднення - присутність радіоактивних речовин у поверхневих чи підземних водах;

теплове забруднення - випуск у водойми підігрітих вод підприємств, теплових і атомних ЕС.

Хімічне забруднення найбільш поширене. Воно створює зміну природних хімічних властивостей води за рахунок збільшення вмісту в ній шкідливих домішок як неорганічної (мінеральні солі, кислоти, луги, глинисті частки), так і органічної природи (нафта і нафтопродукти, органічні залишки, поверхнево активну речовину, пестициди).

Основними неорганічними (мінеральними) забруднювачами прісних і морських вод є різноманітні хімічні сполуки, токсичні для мешканців водного середовища. Це сполуки миш'яку, свинцю, кадмію, ртуті, хрому, міді, фтору. Більшість з них потрапляє у воду в результаті людської діяльності. Важкі метали поглинаються фітопланктоном, а потім передаються по харчовому ланцюзі більш високоорганізованим організмам.

Токсичний ефект деяких найбільше розповсюджених забруднювачів гідросфери представлений у таблиці 3.2, яка наведена нижче:

Таблиця 3.2 Токсичний ефект деяких забруднювачів гідросфери

Речовина	Планктон	Ракоподібні	Молюски	Риби
1. Мідь	+++	+++	+++	+++
2. Цинк	+	++	++	++
3. Свинець	-	+	+	+++
4. Ртуть	++++	+++	+++	+++
5. Кадмій	-	++	++	++++
6. Хлор	-	+++	++	+++
7. Роданід	-	++	+	++++
8. Ціанід	-	+	++	++++
9. Фтор	-	-	+	++
10. Сульфід	-	++	+	+++

Опрацюйте відповідні параграфи підручника біології 11 класу, виконайте тести за посиланням https://forms.gle/H1RDD5hWo3YcBr7f9


30  березня  Класна робота
Тема уроку: Антропогенний вплив на грунт

Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та посилених людиною, завдають ґрунтам величезної, інколи непоправної шкоди. Це, насамперед, водна і вітрова ерозія, погіршення ґрунтової структури, механічне руйнування та ущільнення ґрунту, постійне збіднення на гумус та поживні речовини, забруднення ґрунту мінеральними добривами, отрутохімікатами, мастилами та пальним, перезволоження та засоленість земель.

Деякі види антропогенних впливів на ґрунти, котрі зумовлюють зміну їхньої родючості, наводяться в табл. 2.11.

Втрата ґрунтами грудкуватої структури у верхньому горизонті відбувається внаслідок постійного зменшення вмісту органічних речовин, механічного руйнування структури різноманітними знаряддями обробітку, а також під впливом опадів, вітру, перепаду температур тощо.

Ще однією причиною втрати родючості є багаторазовий обробіток ґрунтів різними знаряддями за допомогою потужних і важких тракторів. Часто поле протягом року обробляється до 10—12 разів. Не враховується, що добрива, посівний матеріал, зерно і солому, коренеплоди і бульбоплоди завозять на поле та вивозять причепами. Причому часто

Таблиця 2.11. Наслідки антропогенних впливів на грунти

Вид впливу	Основні зміни грунтів
Щорічне розорювання	Посилена взаємодія з атмосферою, вітрова та водна ерозія, зміна чисельності ґрунтових організмів
Сінокоси, збирання врожаю	Вилучення деяких хімічних елементів, підвищення випаровування
Випас худоби	Ущільнення Грунту, знищення рослинності, котра скріплює грунт, ерозія, збіднення грунтів рядом хімічних елементів, висушування, удобрення гносм, біологічне забруднення
Випалювання старої трави	Знищення Ґрунтових організмів в поверхневих шарах, підсилення випаровування
Зрошення	При неправильному поливанні відбувається заболочення та засолювання грунтів
Осушення Застосування отрутохімікатів та гербіцидів	Зниження вологості, виникнення вітрової ерозії Загибель ряду ґрунтових організмів, зміни ґрунтових процесів, накопичення небезпечних для живих організмів отрут
Створення промислових та побутових звалищ	Зниження площі землі, придатної для сільського господарства, отруєння ґрунтових організмів на прилеглих ділянках
Робота наземного транспорту	Ущільнення грунту при русі поза дорогами, отруєння Грунтів відпрацьованими газами та сипкими матеріалами
Стічні води	Зволоження грунтів, отруєння ґрунтових організмів, забруднення органічними та хімічними речовинами, зміна складу грунтів
Викиди в атмосферу	Забруднення грунтів хімічними речовинами, зміна їхньої кислотності та складу
Знищення лісів	Посилення вітрової та водної ерозії, посилення випаровування
Вивезення органічних відходів виробництва та фекалій на поля	Забруднення грунтів небезпечними організмами, зміна їхнього складу
Шум та вібрація	Сповільнення росту рослин, загибель живих організмів
Енергетичні винромінювання	Сповільнення росту рослин, забруднення грунтів

трапляється так, що автотранспорт, уникаючи розкислих доріг, їде полем, через посіви, утворюючи паралельні тимчасові дороги. Такого не буває в жодній іншій країні, де кожне поле має свого справжнього господаря. Висока частота обробітку пояснюється ще і тим, що наше сільське господарство не має знарядь для одночасного обробітку землі і догляду за посівами.

Через частий обробіток землі розпилюється поверхня ґрунту. Один трактор "Беларусь", працюючи на сухих полях, здіймає 13—14 тонн пилу на кожному гектарі, що і без пилових бур призводить до зносу мільярдів тонн родючого шару ґрунту щорічно.

Через ущільнення ґрунту колесами важких тракторів і комбайнів типу "Дон", різко знижується родючість. Нормальна об'ємна маса структурного ґрунту — 1,1 1,2 г/см3 — на багатьох полях змінюється аж до 1,6—1,7 г/см3, що значно перевищує критичні величини. У таких ґрунтах майже вдвоє зменшується загальна пористість, різко знижується водопроникна і водоутримуюча здатність, зменшується опірність ґрунту до ерозійних процесів. Колеса трактора "Кировец-700" ущільнюють у колії ґрунт на глибину до 20 см, і врожай на таких смугах удвічі нижчий, ніж на ділянках між ними. Лише за рахунок цього фактора загальний врожай на полі зменшується на 20 %.

Глобальною проблемою сьогодні є постійне зменшення вмісту гумусу, який відіграє провідну роль у формуванні ґрунту, його цінних агрономічних властивостей, забезпеченні рослин поживними речовинами. Однією із основних причин цього є споживацький підхід до землі, намагання якнайбільше з неї взяти і якнайменше їй повернути. А гумус витрачається не тільки на мінералізацію з вивільненням доступних для рослин поживних речовин, а й виноситься з ґрунту в процесі ерозії, з коренеплодами та бульбоплодами, на колесах транспортних засобів, руйнується під впливом різноманітних хімічних речовин.

Нині в Україні кількість гумусу в ґрунті зменшилася в середньому в шість разів і становить приблизно 3 %. Щорічно ґрунти України втрачають за рахунок мінералізації 14 млн т гумусу, за рахунок ерозії — 19 млн т.

Сьогодні дедалі більш відчутними стають негативні наслідки хімізації сільського господарства — погіршуються властивості ґрунту, його стан через нагромадження в ньому великої кількості шкідливих хімічних речовин, що вносились без належних розрахунків і врахування екологічних законів. До таких хімічних речовин, в першу чергу, належать міндобрива та різні отрутохімікати — пестициди.

Внаслідок внесення високих доз мінеральних добрив ґрунт забруднюється баластними речовинами — хлоридами, сульфатами.

Пестициди пригнічують біологічну активність ґрунтів, знищують корисні мікроорганізми, черв'яків, зменшують природну родючість. Крім цього, гинуть комахи — запилювачі, від чого теж різко знижується врожайність, наприклад, гречки, баштанних культур та ін.

Вже сьогодні внаслідок спровокованої людиною пестицид-ної еволюції близько 500 видів комах є стійкими проти застосовуваних інсектицидів. Така стійкість виникає у рослин, молюсків, гризунів, грибів.

Всі без винятку пестициди належать до отрут широкої дії, і тому, потрапляючи в продукти харчування, вони завдають великої шкоди здоров'ю людей. Дослідження в нашій країні засвідчили: там, де інтенсивно застосовуються сільськогосподарські отрутохімікати, у місцевого населення ушкоджуються структури спадковості, розладнується діяльність центральної нервової системи, життєво важливих органів, у жінок частішають випадки ускладнення вагітності, народження неповноцінних або мертвих дітей, виникає алергія. Американські дослідники виявили, що ЗО % інсектицидів, 60 % гербіцидів, 90 % фунгіцидів, що застосовуються в СІЛА, здатні викликати рак. Також встановлено, що пестициди стимулюють розвиток у навколишньому середовищі вірусів, зокрема тих, які збуджують небезпечні захворювання людей, руйнують імунну систему. Площа земель, забруднених залишками отрутохімікатів, сягає 13 млн га.

Ґрунти також забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та пальним, які з них виливаються під час роботи на полях. У ґрунти потрапляють і техногенні забруднення від промислових підприємств — сульфати, окиси азоту, важкі метали та інші сполуки.

Винятково гострою проблемою є вилучення орних земель під забудову різних промислових об'єктів, а також складування промислових та побутових відходів. За останні шістдесят років в Україні під різні види несільськогосподарського використання вилучено родючі землі, площа яких перевищує територію Одеської області (333 тис. кв. км, або 3,3 млн га). Понад 700 тис. га родючих земель затоплено водоймищами на Дніпрі. Відвали промислових відходів поглинули 200 тис. га родючих земель.

Негативний бік мають і такі важливі для сільського господарства роботи як зрошення й осушення земель. Зрошувані землі дають близько 30 % продукції рослинництва, але створення водойм і зрошення великих територій призводить до підняття рівня ґрунтових вод і зміни їхнього хімічного складу. Відбувається засолення ґрунтів, заболочування, підвищується сейсмічність території. 50 % зрошуваних земель у нашій країні підтоплено, втрачається чи перевитрачається на кожному гектарі 700 куб. м на рік. Перевитрата води, закладена в самій нормі поливу, перевищена на ЗО %. Взагалі довжина зрошувальних меліоративних водоводів України перевищує довжину екватора Землі, а площа затоплених угідь втричі перевищує площу такої держави, як Люксембург (2,6 тис. кв. м).

За двадцять років площа перезволожених земель на Україні збільшилась на 1 млн га. Разом із введенням нових осушених площ понад ЗО % староорних ґрунтів виводиться із сільськогосподарського використання, тобто, якщо щороку вводиться 135 тис. га, то 46 тис. га виводиться із числа меліоративних земель внаслідок їхньої деградації.

Внаслідок осушення зникають болота, міліють річки. Меліорація змінює склад рослинності, місця мешкання тварин, призводить до великих втрат лікарських та харчових рослин. Так, на початку шістдесятих років польські кооператори заготовляли 220 центнерів валеріани на рік, а нині — лише 5 центнерів. Із 47 видів лікарських трав, що росли на Поліссі, тепер збирають 6—7 видів. 20 років тому на Поліссі було 80 тис. га журавлини, яка має надзвичайно цілющі властивості, а нині ця площа скоротилась до 23 тис. га. Катастрофічно знизилась і врожайність цієї цілющої ягоди. На початку шістдесятих заготівельники збирали 900—950 кг журавлини з гектара, а сьогодні — 100.

Таке використання та погіршення якості наших земель вимагає вжиття термінових науково обґрунтованих заходів, що сприятимуть значному підвищенню родючості ґрунтів та отриманню екологічно чистих продуктів харчування.

Домашнє завдання: опрацюйте відповідний матеріал.

01 квітня    Класна робота
Тема уроку: Антропогенний вплив на біорізноманіття

Близько одного мільйона біологічних видів знаходяться під загрозою зникнення у найближчі десятиліття через антропогенний вплив. Такі дані містяться в доповіді Організації Об'єднаних Націй

У доповіді йдеться про те, що втрата біорізноманіття пов'язана не тільки з навколишнім середовищем, але впливає і на економіки, політичну стабільність та соціальні аспекти, зокрема потоки мігрантів. Метою світового співтовариства повинно виступати не економічне зростання, а більш довговічні системи, наголошується в доповіді.

Людство руйнує якість життя "на глобальному рівні", - підкреслив Роберт Уотсон, голова Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття і екосистемних послуг, яка відповідала за підготовку документа. За його словами, необхідні негайні контрзаходи як на локальних, так і на світовому рівнях.

На думку вчених, темпи вимирання "вже в десятки або сотні разів вище, ніж вони були в середньому в минулі 10 млн років". В якості причин цього в доповіді називаються глобальне потепління, забруднення повітря, скорочення запасів питної води, що призводить до зникнення лісів, зокрема мангрових заростей, комах-запилювачів і рибних ресурсів.

Раніше повідомлялось, що за 1970-2014 роки на планеті Земля відбулося зменшення кількості хребетних тварин на 60%.https://prm.ua/lyudstvo-znishhilo-60-hrebetnih-yaki-tvarini-znikli-v-ukrayini/

Домашнє завдання: опрацюйте відповідний матеріал підручника

06 квітня   Класна робота
Тема уроку: Практична робота
Оцінка екологічного стану свого регіону. (Екологічний моніторинг села Східне)
ПРАКТИЧНА РОБОТА №__

Тема: ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ СВОГО РЕГІОНУ

(за наявністю та різноманітністю лишайників)

Мета: ознайомити учнів з методами оцінки забруднення повітря за допомогою лишайників.

Матеріали та обладнання: лупи, рамки для визначення міри покриття розміром 10х10 см з клітинами 1х1 см..

Об’єкт дослідження: лишайники.

НАВЧАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ.

Лишайники – достатньо поширені організми, для яких характерна широка екологічна валентність щодо факторів середовища й висока чутливість до впливу забруднювачів на нього. Вивчення лишайникової флори в населених пунктах і поблизу великих промислових об’єктів свідчить, що стан навколишнього середовища впливає на розвиток лишайників. За їхнім видовим складом і ступенем поширеності можна робити висновки щодо забруднення навколишнього середовища. Дослідження показують, що у промислових районах та територіях навколо них, спостерігається пряма залежність між забрудненням природного середовища й скороченням кількості певних видів лишайників. Отже, лишайники є чудовими біологічними тесторами – організмами, наявність і стан яких залежить від змін у середовищі.

Методика оцінювання забруднення атмосфери за наявністю та різноманітністю лишайників базуються на таких закономірностях:

• Чим сильніше забруднене середовище, тим менше кількість та різноманітність лишайників.

• Чим сильніше забруднене середовище, тим менша площа стовбура дерева вкрита лишайниками.

• Найбільш чутливими до підвищення рівня забруднення середовища є кущисті лишайники, які зникають першими, потім зникають листуваті, останніми – накипні.

ХІД РОБОТИ

1. Вхідний контроль (бесіда)

2. Дати характеристику районам дослідження, при цьому відмітити заводи, інші підприємства, дороги з інтенсивним транспортним рухом тощо.

3.Розбити умовно вибрану територію на квадрати 10х10 м.

4. Вибрати у кожному квадраті окремо 10 старих і 10 здорових дерев, що ростуть вертикально.

5. Підрахувати на кожному дереві кількість видів лишайників(не обов’язково знати точнуназву виду, потрібно розрізняти їх за кольором і формою талому, для точнішого підрахунку можна використовувати лупу).

6. Розділити усі виявлені види на 3 групи: кущисті, листуваті, накипні.

(до накипних належать графіс світло-сірого кольору, ксанторія – жовто- помаранчового; до листуватих: гіпогімнія – попелясто-сірого кольору;

до кущистих – кладонія – маленький сріблясто-сірий кущик, уснея – як звисаюча борода сірувато-зеленого кольору.)

7. Провести оцінку міри покриття стовбура дерева.

Для цього на висоті 30-150 см. на найбільш зарослу лишайниками частину кори накласти рамку, а потім підрахувати який відсоток загальної площі займають лишайники.

На кожній ділянці враховуються такі параметри: а) загальна кількість видів лишайників; б) ступінь покриття шарами лишайників окремих дерев кожним видом лишайників; в) кількість кожного виду.

Окрім дерев, можна досліджувати обростання лишайниками каміння, стін будинків тощо.

8. Занести отримані результати у таблицю.(наявність +,  відсутність -)

Ознаки	Дерева
Заг-на к-сть лишайників, в тому числі:	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
кущисті
листуваті
накипні
Ступінь покриття стовбура лишайниками (%)

9. Визначити міру забруднення за таблицею.

Зона	Ступінь забруднення	Наявність (+) чи відсутність (-) лишайників
		Кущисті	Листуваті	Накипні
1.	Забрудення немає	+	+	+
2.	Слабке забруднення	-	+	+
3.	Середнє забрудення	-	-	+
4.	Сильне забруденя	-	-	-

10. Зробити висновки про міру забруднення повітря на досліджуваній території

08 квітня  Класна робота
Тема уроку: Поняття про екологічне мислення

Для вирішення сучасних екологічних проблем важливе значення має екологічна свідомість, яка обумовлює здатність не тільки усвідомлювати сучасний стан, але і здатність до екологічного прогнозу.

Формування екологічної свідомості залежить від екологічної інформації, яка може забезпечувати різний ступінь екологічних знань, різну їх глибину, грунтовність, залежно від індивідуальних властивостей та прфесійної належності.

На базі екологічної свідомості формується екологічне мислення і, як слідство, екологічний світогляд.

Він залежить від того, що знаходилося в основі його формування – наукові знання, вищі етичні принципи, мистецтво або релігійне спрямування.

Але в кінцевому рахунку, найважливішими є саме наявність сформованого екологічного світогляду, а не певний шлях його формування.

Тому, екологічний світогляд “в ідеалі” мусив би носити риси як об’єктивної наукової інформації, глибинних моральних принципів людини чи соціальної групи і інтуїтивно-мистецького сприйняття природи.

Екологічне мислення – це більш високий рівень мислення порівняно із технократичним мисленням Заходу та з поглядальним мисленням Сходу, тому воно повинно не тільки об’єднувати обидва вказані стиля мислення, синтезувати їх, але бути рівнем більш високого рангу, виступати повнішим, ширшим і глибшим за характером. Воно повинно забезпечувати бачення екологічного зрізу буття.

Суть етичних законів, і зокрема екол.етики, прекрасно відображено в концепції А.Швейцера “Благоговение перед жизнью”. Основні постулати цієї концепції складаються в наступному:

1.Реальний світ – це світ повний життя.

2.Людина про світ знає тільки те, що все існуюче, як і вона сама, є проявом волі до життя.

Її пасивне відношення до світу виражається в духовному зв’язку із світом, її активне відношення – усвідомлення свого життя в єдності з життям усього живого.

3.Розпочинаючи замислюватись про таємницю свого буття, людина вже не може відноситись до свого та іншого життя інакше, ніж відповідно до принципу “Благоговіння перед життям” , цей принцип формує відповідний світогляд людини.

4.Для людини життя стає священним на будь-якій межі цінностей, тобто її поведінка максимально направлена на збереження життя і його руйнування лише в силу особливої необхідності (виживання).

13 квітня Класна робота
Тема уроку: Екологічна політика в Україні. Червона та Зелена книга України.

Червона книга України — основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони, і знаходяться під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

Зеле́на кни́га Украї́ни — документ, що на відміну від Червоної книги України, звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних угрупувань. У ній представлено 126 рідкісних й типових рослинних угруповань, які потребують охорони.

15 квітня  Класна робота
Тема уроку: Узагальнення та систематизація знань.
Тест- контроль
https://forms.gle/pYw6bctc4j14hQr17

22 квітня  Класна робота
Тема уроку: Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок сучасних вчених-селекціоне
Селекція рослин — теорія і практика створення нових та поліпшення існуючих сортів рослин, найбільш пристосованих для задоволення потреб людини
Основними напрямами в селекції є підвищення врожайності та якості продукції, стійкості до хвороб, шкідників та несприятливих умов зовнішнього середовища (посухостійкість, зимостійкість, стійкість до вилягання), створення сортів, придатних для вирощування за інтенсивними технологіями з повною механізацією всіх процесів.

Селекція тварин. Як і в селекції рослин, на ранніх етапах розвитку тваринництва породи створювалися в результаті несвідомого добору або під впливом природноекономічних умов. Але процес нагромадження зоотехнічної інформації тривав, і незабаром склалися певні методи створення порід за заздалегідь наміченою програмою добору й підбору. Почав використовуватися інбридинг, щоб закріпити певні якості. Інбридинг — близькоспоріднене схрещування тварин. У такий спосіб були виведені чимало порід світового значення (шортгорнська, голландська породи великої рогатої худоби й ін.).

У селекції тварин широко застосовуються сучасні генетичні методи. Серед них велике значення мають генетика популяцій, а також імуногенетика. Постійно розробляються методи вивчення мінливості, спадковості й генетичної кореляції Ознак, оцінки генотипу тварин і добору плюсівваріантів, що й забезпечило вищий науковометодичний рівень селекційних робіт.

У домашніх тварин, подібно до рослин, часто можна спостерігати явище гетерозису. Він застосовується у тваринництві й птахівництві.

За допомогою селекції стало можливим підвищення білковості молока в молочної худоби, збільшення виходу м'яса і зменшення вмісту жиру в тушах м'ясних порід великої рогатої худоби і свиней, одержання вовни необхідної довжини й тонкості в овець і т. д.

Селекція мікроорганізмів. Важливу роль у житті людини відіграють і мікроорганізми. За їхньою допомогою можна створювати речовини, що використовуються в різних областях медицини й промисловості (виробництво деяких органічних кислот, спирту, хлібопечення, виноробство ґрунтуються на діяльності мікроорганізмів).

Виняткове значення для здоров'я людини мають антибіотики, їх відносять до особливих речовин. Антибіотики є продуктами життєдіяльності деяких мікробів і грибів, що вбивають хвороботворні мікроби й віруси.

Методи селекції широко застосовуються, щоб одержати найпродуктивніші форми мікроорганізмів. За допомогою методів добору вчені виділяли штами мікроорганізмів, які були активними синтезаторами того або іншого продукту, використовуваного людиною. Це можуть бути антибіотики, вітаміни й інші речовини.

Мікроорганізми можуть мутувати, що закріплено спадково. Учені широко використовують метод експериментального отримання мутацій під дією рентгенівських, ультрафіолетових променів і деяких хімічних сполук. За допомогою таких методів спадкова мінливість мікроорганізмів підвищується в десятки і навіть сотні разів.

Українські вчені-селекціонери.

Спеціалісти Всеукраїнського Наукового Інституту Селекції вивели унікальну салатну кукурудзу. Про особливості селекції та вирощування салатної кукурудзи розповіла селекціонер ВНІС Ольга Куліш

27 квітня класна робота
Тема уроку: Сучасні методи селекції

Основними методами селекції є добір, гібридизація, штучний мутагенез і поліплоїдизація.

• Добір - метод відбору й збереження особин з певними, цінними для людини ознаками і сприяння їхньому розмноженню. У селекції застосовують масовий (за фенотипом) та індивідуальний (за генотипом) форми добору.
• Гібридизація - це метод одержання нащадків внаслідок поєднання генетичного матеріалу різних клітин або організмів. Схрещування можливе як у межах одного виду (внутрішньовидова гібридизація, що буває спорідненою й неспорідненою), так і між особинами різних видів (міжвидова гібридизація).
• Індукований мутагенез - метод штучного одержання мутацій, зумовлений спрямованою дією різних мутагенів. У контрольованих умовах цим шляхом можна отримати мутації, що трапляються в природі зрідка або взагалі не виявляються.
• Поліплоїдизація - метод отримання організмів зі збільшеною кількістю хромосом, що кратна гаплоїдному набору. Метод застосовують у селекції рослин для підвищення врожайності, подолання стерильності гібридів та ін. А якими є нові пріоритети й методи в селекції?

І. Розширення спектра генетичної мінливості. Однією з умов успішної селекційної роботи є різноманітність вихідного матеріалу. З цією метою в сучасній селекції застосовують методи генетичної інженерії (трансгенез, рекомбіногенез, цисгенез), створюють генетичні банки. Генетичні банки - це сховище насіння, меристем, статевих і соматичних клітин, придатних для відтворення представників видів, сортів і порід. Найбільший генетичний банк у світі - Свалбардський глобальний банк насіння рослин на о. Шпіцберген (Норвегія). В Україні існує Національний центр генетичних ресурсів рослин, в якому на тривале збереження закладено насіння 27 000 зразків 203 видів рослин.

II. Підвищення ефективності відбору. Застосування результатів досліджень молекулярної біології, молекулярної генетики, біохімії дають змогу селекціонерам підвищувати ефективність основних методів селекції. Так, у селекції тварин науковці вже здійснюють індивідуальний добір одразу після народження, не очікуючи на прояви ознак чи появу нащадків, що значно прискорює селекційний процес. Перспективним виявився молекулярний підхід, а саме добір за допомогою молекулярних маркерів, що став основою маркерної й геномної селекції. Метод гібридизації застосовується на молекулярному (метод гібридизації ДНК) і клітинному (метод гібридизації соматичних клітин) рівнях. Виник новий напрям селекційних досліджень - клітинна селекція. Для екологічної організації селекційного процесу формується адаптивна селекція, методи якої спрямовані передусім на створення високопродуктивних гетерозисних гібридів.

29  квітня   Класна робота
Тема уроку: Навчальний проект "Генна інженерія"
1.Проект можна відправити на електронну пошту
nadiya.skiba.68@ukr.net

2.Пройти тест-контроль за посиланням
https://forms.gle/CVvXr5qjFRvYNScGA

4  травня   Класна робота

Тема уроку: Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції

1. Поняття про біотехнології.

Біотехнологія — це сукупність промислових методів, які застосовують для виробництва різних речовин із використанням живих організмів, біологічних процесів чи явищ. Сам термін «біотехнологія» з’явився в 70-х роках XX століття. Він походить від грецьких слів «біос» — життя, «технос» — мистецтво, майстерність, «логос» — слово, вчення.

Але насправді біотехнологічні принципи людина розробила вже давно. Використання мікроорганізмів для випікання хліба, виготовлення сиру та інших молочних продуктів, виноробства, пивоваріння триває вже не одну тисячу років. Але лише завдяки роботам Л. Пастера в середині ХІХ століття традиційна біотехнологія отримала наукову основу. У 40-50-ті роки ХХ ст., коли був здійснений синтез пеніцилінів методами ферментації, почалася ера антибіотиків, що дала поштовх розвитку мікробіологічного синтезу і створенню мікробіологічної промисловості. У 60-70-ті роки ХХ ст., почала бурхливо розвиватися клітинна інженерія. Зі створенням у 1972 році групоюП. Берга в США першої гібридної молекули ДНК in vitro формально пов’язане народження генетичної інженерії, що відкрила шлях до свідомої зміни генетичної структури організмів. Біотехнологія нерозривно пов’язана з молекулярною і клітинною біологією, молекулярною генетикою, біохімією і біоорганічною хімією. З розвитком біотехнологій пов’язують вирішення глобальних проблем людства – ліквідацію нестачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров’я і якості навколишнього середовища.

Основними напрямками біотехнологій є генна інженерія, клітинна інженерія, ембріональна інженерія, промислова мікробіологія та ін.

2. Клітинна та генетична біоінженерія.

Клітинна інженерія — це галузь біотехнології, яка розробляє й використовує технології культивування клітин і тканин поза організмом у штучних умовах. Генетична інженерія — це галузь біотехнології, яка розробляє й використовує технології виділення генів з організмів і окремих клітин, їх видозмінення та введення в інші клітини або організми

6 травня  Класна робота

Тема уроку: Генна інженерія:

"За" та "Проти"

Підвищена небезпека алергічних реакцій. Загрозу масового захворювання, викликаного вживанням у їжу трансгенних продуктів ледве вдалося попередити у 1996 році вченими штату Небраска. Завдяки тестам на тваринах виявилось, що ген бразильського горіха, введений в ДНК сої, здатен викликати смертельно небезпечну алергію у багатьох людей, чутливих до цього горіха.

Люди, котрі страждають від харчових алергій (а це приблизно 8% американських дітей), наслідки яких можуть бути найрізноманітнішими – від простого нездужання до раптової смерті – ледве не стали жертвами впливу чужих протеїнів, вбудованих в ДНК звичайних харчових продуктів. Тестування гм-продуктів на алергітиках не входить до обов’язкової програми випробування нових продуктів, а те, що алерген був вчасно помічений, можна назвати щасливою випадковістю, інакше життя тисяч людей, котрі не переносять горіхів, опинилися б під загрозою.

Можлива токсичність і небезпека для здоров’я. У 1989 році одна з найбільших японських хімічних компаній Showa Denko поставила на американський ринок новий гм-варіант відомої харчової добавки L-tryptophan. В результаті 37 чоловік загинули, а більш ніж 5000 стали інвалідами з потенційно смертельним діагнозом – синдром еозіафільної міалгії (EMS, невиліковна і дуже болюча хвороба крові). Крім того, добре відомо, що проявів токсичної дії білка можна чекати більш ніж тридцять років. Білки, з яких складаються гм-продукти, принципово нові, оскільки є гібридами білків рослинного і тваринного походження. Чи достатньо для з’ясування їх безпеки встановленого зараз трьохрічноо терміну випробувань?

Стійкість до впливу антибіотиків. Для того, щоб зрозуміти, чи "вбудувався" потрібний ген в ланцюжок ДНК, спеціалісти-генетики мітять його спеціальним "маркером". Частіш за все в ролі такого маркера виступає ген стійкості до антибіотиків. Якщо потрібна клітина після "опилення" новим геном витримує дію цього антибіотика, значить цілі досягнуто і ген успішно вмонтований. Проблема полягає в тому, що одного разу вмонтувавши ген в ДНК, вивести його вже не можливо. В результаті виникає подвійна небезпека.

По-перше, вживання в їжу стійких до антибіотиків продуктів незворотно нейтралізує дію антибіотиків, які приймаються в якості ліків.

По-друге, поява великої кількості антибіотикостійких рослин може потягнути за собою появу антибіотикостійких бактерій. Дещо подібне спостерігалось кілька років тому в Данії, коли тисячі людей виявились жертвами епідемії сальмонельозу, викликаної новим, стійким до антибіотиків, штамом сальмонели.

Вихід трансгенів з-під контролю. На кожну упаковку з насінням генетично модивікованого Bt-бавовника фірми Monsanto нанесений напис: "У Флоріді не садити на південь від Тампи (60-е шосе). Не для комерційного використання і продажу на Гаваях". Що ж заставило керівництво цього біотехнологічного гіганта так обмежити посівні площі своїх культур? Виявляється, на Гаваях доволі поширений дикий родич бавовника Gossypium tomentosum, а в Південній Флоріді - Gossypium hirsutum.

     

Обидва вважаються фермерами бур’янами. Можна тільки здогадуватись, яких збитків завдасть опилення гм-бавовником свого дикого родича-бур’яна. В результаті вийде стійкий до пестицидів і гербіцидів, невибагливий до температурного режиму, байдужий до жуків і паразитів плодовитий супербур’ян.

Приблизно те ж саме може трапитись і з багатьма іншими видами культурних рослин, таких, як рапс, картопля, томати або боби. Всі вони мають досить поширених диких родичів, котрі найчастіше виступають бур’янами по відношенню до основної культури.

До речі, навіть культурний рапс часто є бур’яном для інших культур, але через свою вибагливість він вважається бур’яном незначним. Генетично ж змінений рапс розбещеним назвати не можна. Озброєний сучасною наукою, він дасть фору по виживанню будь-якій культурі, в компанію до якої його насіння занесе вітер. І пшеничні поля можуть досить швидко перетворитися на технічні рапсові. Вже були зафіксовані випадки, коли гм-рапс наділив стійкістю до гербіцидів свою родичку-бур’ян – дику гірчицю.

Поява супершкідників. Якщо точніше, то такі вже з’явились. На Bt-кукурудзі вже живе коробочний (бавовниковий) черв’як, якому найбільш цінний природний пестицид Bacillus thuringensis (Bt), як ранковий чай у ліжко. Наївно думати, ніби шкідники на атаки збоку людства не зреагують і перестануть поїдати врожаї, просто загинувши.

Можливо не зразу, але мутанти, здатні їсти гм-рослини, обов’язково з’являться, і ми не знаємо, які там ще властивості вони отримають надодачу. Людство втягенться у своєрідну "гонку озброєнь", а остання, як пам’ятаємо, загрожувала третьою ядерною війною і кінцем світу.

Екологічні ризики

Вже доведено, що гм-рослини, такі, як тютюн або технічний рис, який використовують для виробництва пластику і лікарських речовин, смертельно небезпечний для гризунів, що живуть на полі або поруч з ним. Поки що ці рослини вирощують лише на еспериметальних полях, але що трапиться після повного вимирання їх в районах масових посівів – не береться сказати ніхто.

Дещо подібне сталося з озером Вікторія в 60-х роках минулого століття, коли в нього заселили нільського окуня. Потрапивши в сприятливе середовище і володіючи безсумнівною перевагою в силі, витривалості і плодючості, цей водний житель за лічені роки скоротив чисельність конкуруючих видів в декілька десятків раз, а більш ніж 200 видів знищив повністю. А через кілька десятиліть виявилось, що в прибережній зоні щезли ліси, береги були розмиті, а ерозія ґрунту досягла небачених досі темпів. Фактично, лише один чужий для екосистеми вид, порушивши баланс, суттєво змінив її характеристики, і далеко не в кращий бік.

Всупереч біотехнологічній пропаганді останні дослідження показали, що американські фермери, які вирощують трансгенні рослини, використовують як мінімум стільки ж, а в деяких випадках і більше пестицидів, ніж звичайно. Сільськогосподарські культури з генами стійкості до гербіцидів складали приблизно 70% усіх трансгенних культур, посаджених у 1998 році. Користь від використання цих культур полягає у тому, що фермери можуть використовувати таку кількість певного гербіциду, яку вони захочуть, знищуючи бур’яни і не наносячи шкоди самим культурам.

Вчені підрахували, що через вирощування стійких до гербіцидів рослин, використання токсичних гербіцидів широкого спектра дії, створених, щоб знищувати буквально все живе довкола, зросло в масштабах всієї планети приблизно втричі.

Дослідники, які проводили експерименти в Мічиганському державному університеті кілька років тому, встановили, що створення резидентних до вірусів трансгенних рослин змушує ці віруси трансформуватися у нові, більш небезпечні форми. А вчені Орегону виявили, що генетично змінений мікроорганізм Klebsiella planticola примудрився "з’їсти" практично всі поживні речовини, які знаходились у ґрунті. Агенство з охорони навколишнього середовища США у 1997 році виступило з аналогічними заявами з приводу трансгенної бактерії Rhizobium melitoli, яку раніше дозволив використовувати американський уряд.

Завдяки "супервластивостям" вбудованих генів деякі генетично змінені рослини чи тварини неминуче почнуть придушувати дикі види таким же чином, як це часом трапляється із занесеними екзотичними для даної місцевості видами. Що станеться, коли у відкриті водойми будуть запущені короп, лосось, форель, які важать і їдять удвічі більше, ніж їх дикі родичі?

Живі організми без всілякої еволюції поміщаються в середовище, яке просто не знає, як до них пристосуватися. Ось в чому принципова різниця між селекційною роботою і генетичними експериментами. Маніпуляції з генами не залишають часу на перевірку – зашкодить це довкіллю чи ні? Зворотній же шлях знайти буде набагато важче.

Соціально-економічні ризики

Широке поширення патентованих трансгенних продуктів загрожує знищити сільське господарство у тому вигляді, в якому воно існує ось уже понад 12 тисяч років. Патентовані технології, такі як "Термінатор", зроблять насіння вирощуваних гм-рослин не здатними сходити і примусять сотні мільйонів фермерів відмовитись від практики розподілу насіння і збереження частини на наступний сезон.

Фермери будуть змушені купляти дороге гм-насіння у транснаціональних біотехнологічних монополій. Якщо не перешкоджати цим тенденціям, то видача патентів на сільськогосподарські рослини і тварини призведе до появи всесвітнього "біологічного кріпосного права", коли фермерам доведеться брати в оренду цих рослин і тварин у біотехнологічних конгломератів типу Monsanto.

Дрібні фермери і фермери-представники аборигенних народів будуть позбавлені своїх земель, і вибір споживача стане диктуватися групою транснаціональних корпорацій. Села зникнуть з обличчя планети. Сотні мільйонів фермерів і с/г робітників в усьому світі втратять засоби до існування. Видача патентів на гм-рослини понизить статус живих істот до рівня напівфабрикатів і призведуть до багаточисленних страждань.

Домашнє завдання: опрацюйте відповідний матеріал, підготуйтеся до Тест-контролю


14 травня  Класна робота
Тема уроку: Біоетичні проблеми сучасної медицини

У чому суть основних принципів біоетики?

Основоположними принципами біоетики є такі.

1. Принцип неспричинення шкоди (принцип «не нашкодь») - найстаріший у медичній етиці. Він пов'язаний не стільки з правами пацієнтів, скільки з професійними обов'язками лікаря і фармацевта виконувати свою роботу якісно і сумлінно.

2. Принцип автономії - індивід має право розпоряджатися своїм здоров'ям і благополуччям, навіть відмовлятись від лікування за умови, що це буде вартувати йому життя.

3. Принцип інформованої згоди означає, що медичний працівник повинен якомога повніше інформувати пацієнта про стан його здоров'я й надавати йому оптимальні рекомендації щодо лікування. Пацієнт, у свою чергу, дістає можливість вільно визначити курс своїх подальших дій, найбільш прийнятний для нього особисто.

4. Принцип правдивості вказує на необхідність достовірного інформування пацієнта про стан його здоров'я. Особливої гостроти ця проблема набуває в разі діагностування невиліковних хвороб.

5. Принцип конфіденційності - це принцип лікарської таємниці й недоторканості приватного життя; ідея не розголошування лікарем відомостей, що стосуються стану здоров'я пацієнта, його приватного життя і матеріального стану.

У Женевській декларації ця теза набуває чіткої і категоричної форми: «... Присягаюся поважати довірені мені секрети навіть після смерті пацієнта».

6. Принцип справедливості вимагає рівної доступності до медичної допомоги для кожного пацієнта та всіх соціальних груп суспільства.

7. Принцип людської гідності гарантує гідне ставлення до пацієнта в тому разі, якщо він позбавлений автономних рішень та дій; його, як правило, застосовують до людей, що перебувають у недієздатному фізичному та психічному стані, а також до малолітніх дітей.

8. Принцип «роби благо» означає дію на благо інших людей, що відбувається завдяки наявності в людини почуття відповідальності й обов'язку, альтруїзму, любові до ближнього, емпатії (здатності до розуміння й відчування емоційного стану інших людей, а також до сприйняття їхнього способу мислення).

Отже, одним із основних завдань біоетики є обґрунтування принципів, на котрих формується система моральних цінностей і нормативів для збереження та розвитку життя на Землі.

Які основні біоетичні проблеми сучасної медицини?

Біоетична проблема - складне теоретичне або практичне питання медицини або біології, що не має однозначного розв'язання, суперечить існуючим знанням і потребує розв'язування за допомогою наукових досліджень. Діапазон медичних технологій неймовірно розширився, зросла їхня роль у лікуванні різних захворювань. Трансплантація органів, тканин і стовбурових клітин, використання ембріональних тканин і клітин, генна терапія, штучна зміна статі, застосування трансгенних організмів з метою отримання харчових продуктів, клонування тварин і людини породжують чимало етичних суперечностей. Окрім того, серед проблемних питань на сучасному етапі розвитку біоетики виокремлюють: наукові дослідження на тваринах, генетичні технології й втручання в репродукцію людини, ставлення до смерті та сучасних технологій подовження життя, соціальну справедливість у медицині.

Завданням біоетики є не лише визначення проблем, а й формування суспільноприйнятої загальної позиції щодо неоднозначних питань медицини.

Біоетика щодо дослідів з тваринами. Загальноприйнятим світовим стандартом, що дав змогу добути новий науковий досвід і значною мірою скоротити кількість використовуваних лабораторних тварин, є «Концепція трьох R» (англ. reduction, refinement and replacement) - скорочення, удосконалення та заміни відносно експериментування на лабораторних тваринах.

Біоетика про статус людського ембріона. З позицій біоетики людський ембріон має право на життя з моменту запліднення. Це перше й основне право кожної людської істоти. Через те аборт - порушення основного права людини на життя.

Біоетика щодо репродуктивних технологій. Репродуктивні технології етично виправдано в разі безплідності, яка не піддається медикаментозному й хірургічному лікуванню, особливо у випадках імунологічної несумісності, нездоланних перешкод для злиття гамет.

Біоетика щодо трансплантології. З огляду на існуючі біоетичні складнощі й протиріччя, що стосуються предмета трансплантології, ВООЗ розробила основні принципи трансплантації органів, сутність яких зводиться до такого. Органи і тканини можуть бути вилучені від трупа або живої людини лише за умови отримання згоди на це відповідно до чинного законодавства. Одним із важливих етичних моментів, що стосуються трансплантології, є суворе дотримання лікарської таємниці відносно джерела одержання донорських органів.

 
Підсумкова контрольна робота за ІІ семестр
Пройдіть Тест за посиланням
https://forms.gle/eub26V7GRJnunwqq5


21 травня  Класна робота
Тема уроку: Сучасна біотехнологія та її основні напрямки.Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології
Презентація  
http://www.myshared.ru/slide/1248251/



25  травня  Класна робота
Тема уроку: Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист

https://vseosvita.ua/library/ponatta-pro-biologicnu-nebezpeku-biologicnij-terorizm-ta-biologicnij-zahist-biologicna-bezpeka-ta-osnovni-napramki-ii-realizacii-188043.html

28 травня  Класна робота
Тема уроку: Підсумковий урок. 
Узагальнення та систематизація знань